Екскурсія на тему "Орієнтування на місцевості"

Екскурсія на тему "Орієнтування на місцевості"

Мета екскурсії: формувати поняття про горизонт і лінію горизонту; навчити учнів визначати сторони горизонту за Сонцем і компасом.

Спорядження: зошити, олівці, компаси(для кожного учня).

Підготовка учнів до екскурсії: проводиться на заняттях під час вивчення орієнтування на місцевості, будови компаса та правил користування ним.




Проведення екскурсії:

В сонячний день вчитель приводить учнів на відкриту підвищену місцевість і пропонує подивитися навколо. Запитує, якою здається вам земна поверхня. (Рівною, великим колом, на край котрого наче опирається небо).

Уявна лінія, де небо немов сходиться із земною поверхнею, називається лінією горизонту(видноколом, небокраєм), а простір навколо нас, до самої лінії горизонту - горизонтом(або обрієм).

На відкритій місцевості земну поверхню навколо себе людина бачить у
вигляді великого круга, у центрі якого вона стоїть.

Простір землі, який
ми можемо охопити оком називається горизонтом.

Слово “горизонт” означає “обмежуючий”. І справді, видима частина земної
поверхні немовби обмежена лінією, по якій небо, ніби з’єднується з
поверхнею Землі. Ця уявна лінія, де небо ніби сходиться із поверхнею
Землі, називається лінією горизонту.

Горизонт має форму круга. І все що ми можемо побачити, знаходиться в
горизонті.



Горизонт і лінію горизонту добре видно там, де не ростуть дерева, немає
високих будинків.



Отже, рівна ділянка вільна від дерев, будинків, називається відкритою.
На відкритій місцевості людина бачить до 5 кілометрів навколо себе.







У лісистій місцевості, у містах лінію горизонту видно погано. Таку
місцевість називають закритою.
 

Лінію горизонту добре видно тільки на рівному, відкритому місці. 


 




 
 
 

 


 

- 

У
містах і селах її закривають будинки, у лісі – дерева, в гірській
місцевості – гори.

 Зверніть увагу на предмети, котрі ви бачите перед собою біля лінії горизонту. Пройдіть за напрямком до цих предметів близько половини кілометра. Які зміни відбулися на лінії горизонту? Чи з'явились нові предмети в полі зору(на обрії)?

Якщо рухатися вперед лінія горизонту віддаляється.

Отже, дійти чи доїхати до лінії горизонту неможливо.

Якщо екскурсія відбувається в місцевості з пагорбами, слід запропонувати учням спочатку подивитися горизонт біля підніжжя пагорба, а потім - з вершини пагорба.

Діти помічають, що лінія горизонту немов все далі відсувається від них, а на просторі, що оглядається, з'являються нові предмети. Коли учні досягнуть вершини пагорба, вчитель запитує: "Які нові предмети ви бачите тепер? Звідки вони взялись?" (Через лінію горизонту).

Робиться висновок: горизонт все більше розширюється, коли ми піднімаємося вгору; в полі зору з'являються нові предмети, які раніше знаходились за лінією горизонту.








Вчитель зауважує, що на рівні очей дорослої людини, віддаленість від неї горизонту складає 4-5 км, на висоті 10 м - 11 км, на висоті 20 м - 16 км і т. д.







Місцевість, на котрій добре видно лінію горизонту, називається відкритою, а та, де предмети (пагорби, будівлі, дерева) закривають лінію горизонту, - закритою.

Проблемна ситуація.

Ми вже знаємо, що все, що ми бачимо, тобто школу, ліс, село, річку
знаходиться у горизонті. Але як правильно пояснити, у якому напрямі вони
знаходяться?

Щоб правильно визначити напрям розрізняють такі сторони горизонту:
північ – Пн., південь – Пд., захід – Зх., схід – Сх.. Це основні сторони
горизонту.

Крім основних є ще проміжні сторони горизонту: між північчю і заходом
буде північний захід, між північчю і сходом - північний схід, між
півднем і заходом, - південний захід, між півднем і сходом – південний
схід.

На малюнку чи схемі північ позначають угорі, південь – внизу, захід –
ліворуч, схід – праворуч.

 Після цього учитель разом з учнями визначає сторони горизонту за Сонцем. Бажано робити це в полудень(біля 12 години). "Де сходить Сонце?" - запитує вчитель. (Діти відповідають і показують рукою напрямок).


Та сторона де сходить Сонце, називається сходом, а та, де воно заходить, - заходом.




Потім визначають за Сонцем південну та північну сторони горизонту, після чого учні повторюють, як називаються сторони горизонту та показують їх.

Вчитель встромляє невелику палицю в землю та пропонує дітям подивитися куди падає тінь.
Діти спостерігають за тінню від палиці. Вчитель проводить вздовж тіні гострою паличкою лінію, в кінці якої ставить стрілку, що вказує на північну сторону горизонту. Продовжуючи цю лінію в протилежну від тіні сторону, відмічає стрілкою південну сторону.

Звертає увагу учнів на місця, де у вересні сходить і заходить Сонце, та показує видимий шлях Сонця по небу. Цей шлях має форму дуги. Згодом пропонує одному з учнів стати біля палиці (лицем у напрямку тіні) та сказати, як називається сторона горизонту, що знаходиться перед ним, за ним, по праву сторону від нього, по ліву сторону. Після чого всі учні стають лицем до півночі, потім до півдня та вказують ту чи нішу сторону горизонту.

Потім діти вчаться визначати сторони горизонту за компасом. Вчитель зауважує, що за допомогою цього приладу можна орієнтуватися на місцевості за будь-якої години доби та погоди. Учні пригадують, як влаштований компас, як ним користуватися. Вчитель показує за своїм компасом, як визначати сторони горизонту.




Пізніше учні самостійно визначають сторони горизонту, а вчитель контролює та допомагає їм.

Легенда

... Яким би великим не був ліс, вважали колись люди, за кожним його
деревцем, кущиком, навіть травинкою обов’язково хтось доглядає... Звідси
й пішли, напевно, міфи про добрих лісових німф. У грецькій міфології
такою німфою була Дріада.

Іменами міфічних героїв називали диких тварин або рослини. Так дістала
свою назву дуже рідкісна вічнозелена рослина, що трапляється лише в
Карпатах – дріада восьмипелюсткова... Її пелюстки направлені на основні
і проміжні сторони горизонту.

Розглянь квітку. Визнач, у які сторони горизонту направлені її пелюстки.
Познач сторони горизонту скорочено.

Учні вчаться знаходити за компасом проміжні сторони горизонту - північний схід та південний захід, північний захід та південний схід. Учитель дає завдання: визначити за компасом, за яким напрямком від них знаходиться, наприклад, дерево, будівля, фабрика, церква тощо.

Якщо під час екскурсії учні проходитимуть лісом, вчитель може показати їм, як орієнтуватися на місцевості за деревами. З північної сторони на стовбурах дерев росте більше моху та лишайника; на одиноко стоячих деревах з південного боку, де більше сонця, віття та листя розвинуті краще. Правильність визначення сторін горизонту таким способом діти можуть перевірити за допомогою своїх компасів.

Компасные растения

Підсумки екскурсії. Проводиться підсумкова бесіда. Кожен учень отримує наступне завдання: намалювати, в якому напрямку від дому де він живе знаходиться школа, дитячий садок, бібліотека, магазин, ліс, озеро і т.п. Вчитель на прикладі показує, як виконати це завдання.

Як маленькій дитині пояснити, що таке лінія горизонту? Експеримент з кавуном(м'ячем)

Как определить стороны света. 7 способов

Лінія горизонту у художників

Роль лінії горизонту в образотворчому мистецтві